Протокол екстракорпорального запліднення ЕКЗ – метод, до якого вдаються під час встановлення діагнозу «безпліддя». До проведення ЕКЗ кожна сімейна пара готується ретельно, особливо якщо робиться вже не перша спроба. Природно, кожна пацієнтка клініки репродуктивної медицини переживає чималий стрес із приводу успішного результату протоколу. Після підтвердження вагітності, майбутня мама з величезним трепетом ставиться до свого стану і хвилюється з приводу майбутніх пологів.
Треба зазначити, що вагітність після ЕКЗ, бажана та довгоочікувана, мало чим відрізняється від тієї, яка настала природним шляхом. Виняток становлять ситуації, коли жінка має вік за тридцять або до протоколу довелося вдатися через безплідність саме в неї, а не в партнера. Звичайно, це не є показником того, що вагітність протікатиме з ускладненнями. У будь-якому випадку фахівці репродуктологи рекомендують ведення ЕКЗ вагітності кваліфікованими лікарями, які мають досвід роботи з подібними ситуаціями.
Особливістю виношування після ЕКЗ є ймовірність багатоплідної вагітності. Це суттєво збільшує навантаження на організм майбутньої матері та потребує особливо ретельного спостереження з боку гінеколога та інших фахівців. Також багатоплідна вагітність може закінчитися пологами, які настають трохи раніше за визначений термін.
Якщо ситуація, за якою довелося вдатися до ЕКЗ , викликана ендокринним фактором, слід знати, що ймовірність ускладнень зростає. Цього не можна сказати про іншу причину безплідності – трубно-перитонеальну. При ній, як і за фактора чоловічої безплідності, виношування малюка та пологи, як правило, протікають без проблем.
Стан гормонального фону пацієнтки репродуктивного центру після ЕКЗ також потребує особливої уваги з боку лікаря. Рівень гормонів може змінюватися через один із необхідних етапів протоколу – стимуляції яєчників. У зв’язку з цим під час вагітності призначають додаткові препарати гормонального характеру.
Процес народження дитини, отриманого за допомогою штучного запліднення, може бути як природним, так і за допомогою кесаревого розтину. Якщо жіночий організм може впоратися самостійно та протипоказання до пологів відсутні, кожен лікар рекомендуватиме природні пологи. У разі значного віку майбутньої мами або ймовірності виникнення ускладнень, краще здійснити розродження за допомогою хірургічного втручання – кесарів.