ПАП-тест методом рідинної цитології: сучасний метод скринінгу захворювань шийки матки
Що таке ПАП-тест?
ПАП-тест методом рідинної цитології – це сучасний метод цитологічного аналізу клітин із шийки матки. Дослідження проводиться з метою раннього виявлення передракових станів, папіломавірусної інфекції та онкологічних захворювань. Метод заснований на паркані клітинного матеріалу з подальшим його обробкою в спеціальному рідкому середовищі. Такий підхід забезпечує високу якість зразка та підвищує точність результату порівняно з традиційними методами.
Показання до проведення
- Скринінг раку шийки матки;
- Контроль при дисплазії шийки матки;
- Контроль стану при ВПЛ-інфекції;
- Підозра на запальні чи передракові процеси;
- Динамічний нагляд після лікування патологій шийки матки.
Протипоказання
Абсолютних протипоказань до проведення рідинної цитології немає. Тимчасовими обмеженнями можуть бути:
- активний запальний процес;
- кровотеча;
- нещодавні гінекологічні процедури чи втручання.
Як проводиться забір матеріалу
Матеріал береться під час гінекологічного огляду з використанням стерильної щіточки. Клітини з шийки матки поміщаються у спеціальний контейнер із рідким середовищем, що дозволяє зберегти їх морфологію. Потім зразок вирушає до лабораторії, де проходить автоматизовану обробку та аналіз за допомогою цитологічного обладнання.
Підготовка до процедури
- Не проводити процедури під час менструації;
- За 48 годин до дослідження виключити статеві контакти;
- Не використовувати піхвові препарати, спринцювання;
- Найкраще проводити дослідження на 10-20 день менструального циклу.
Які захворювання можна виявити?
- Папіломавірусна інфекція;
- Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (CIN);
- рак шийки матки на ранніх стадіях;
- Запальні та інфекційні зміни;
- Атрофічні та реактивні зміни слизової.
Які результати бувають?
Результати рідинної цитології класифікуються за системою Bethesda:
•NILM – норма, без атипій
• ASC-US – атипові клітини невизначеного значення
• LSIL – легка дисплазія, ураження низького ступеня
• HSIL – важка дисплазія, ураження високого ступеня
• AIS – аденокарцинома in situ (рак «на місці»)
• SCC / AdenoCa – рак (плоскоклітинний або залізистий)
Питання, що часто виникають у пацієнток
1.Як часто слід робити аналіз рідинної цитології?
Рекомендується кожні 3 роки, починаючи з 21 року, поєднуючи з ВПЛ-тестом – раз на 5 років.
2.Чи можна проводити дослідження під час вагітності?
Так, за свідченнями обов’язково в першому триместрі.
3.Чим рідинна цитологія краща за звичайний мазок?
Більш висока точність, менше хибнопозитивних та хибнонегативних результатів, можливість додаткових тестів (наприклад, на ВПЛ, трихомонаду, хламідії).
4.Чи може рідинна цитологія виявити всі ІПСШ?
Ні. Аналіз виявляє зміни, які можуть бути наслідком інфекцій, але не є прямим методом їхньої діагностики.
5.Чому важливо дотримуватися термінів?
Своєчасне проходження скринінгу — запорука раннього виявлення патології, коли лікування є найбільш ефективним і щадним.
6.Що робити за поганого результату рідинної цитології?
Необхідне дообстеження – кольпоскопія, біопсія, можливо ВПЛ-типування, щоб визначити подальшу тактику лікування.
ПАП-тест – ефективний, безпечний та інформативний спосіб ранньої діагностики захворювань шийки матки, що сприяє профілактиці онкологічних процесів та збереженню жіночого здоров’я.
Записатись
