Однією з необхідних наук, знання про яку необхідні при веденні медичної практики, є генетика. Це наука, яка займається вивченням закономірностей спадковості та мінливості всіх живих організмів і людини зокрема. Існує цілий розділ, концентрація якого спрямована на дослідження цих аспектів саме в людському організмі. Одним із провідних напрямків у цій галузі є саме медична генетика. Вона займається вивченням спадкових патологій, їх діагностуванням, терапією і профілактикою.
Максимальне використання досягнень медичної генетики спостерігається під час проведення планування вагітності та дітонародження.
У сучасній медичній практиці лікарі-генетики за наявності показань призначають аналізи, за результатами яких можна повноцінно оцінити ризики успадкованих генетичних захворювань саме на етапі планування вагітності. З їхньою допомогою також можливо визначити хромосомну та/або моногенну патологію у плода під час його виношування. Наука не стоїть на місці, і її розвиток дає змогу на сьогодні з використанням генетичних тестів провести обстеження ембріона, отриманого методом екстракорпорального запліднення.
Лікар-генетик: основи діяльності фахівця
Генетичні дослідження є невід’ємною частиною усвідомленого планування вагітності для виключення деякого виду патологій. Таким займається лікар-генетик. Це фахівець із вузьким профільним спрямуванням, що ґрунтується на діагностуванні та проведенні терапії деяких видів генетичних патологій. Також лікар-генетик допомагає вибрати максимально відповідний варіант для планування вагітності людям, які в анамнезі мають обтяжені спадкові захворювання.
Медичне консультування лікаря-генетика є комунікативним процесом, який сприяє розв’язанню проблем, унаслідок яких підвищуються ризики розвитку спадкових генетичних патологій. Основною метою генетичного обстеження є виявлення ймовірності появи вроджених, хромосомних та успадкованих захворювань. За їх результатами лікарем-генетиком розробляється індивідуальна тактика планування та ведення вагітності для кожної окремої пари.
У чому необхідність консультації лікаря-генетика?
Згідно зі статистичними даними, на кожну сотню новонароджених у понад п’яти малюків діагностують вади розвитку, хромосомні та генні патології, що передалися у спадок від батьків або первинні. Як показує медична практика, часто здорові батьки навіть не припускають ймовірність народження хворої дитини, оскільки не обізнані про наявність спадкових захворювань у своєму роду. Сучасна медицина дає можливість своєчасно виявити наявність генетичних збоїв, тим самим знизити ризик або запобігти народженню дитини з генетичними патологіями.
Медичний центр “Аврора” пропонує послуги кваліфікованого лікаря-генетика. При плануванні вагітності лікарем проводиться медико-генетичне дослідження. Для цього проводиться аналіз родоводу пацієнтів, які звернулися, здійснюється ретельний огляд з урахуванням фенотипу, вивчаються всі медичні виписки потенційних батьків і попередніх вагітностей. Обов’язковою умовою є призначення генетичного тесту, спрямованого на виявлення прихованих мутацій, здатних призвести до народження хворої дитини.
У разі виявлення прихованого носійства обома з подружжя мутацій в одних і тих самих генах аутосомно-рецесивних патологій або в разі, якщо тільки жінка має в генах Х-зчеплені рецесивні патології, така пара має високу ймовірність народження хворої дитини. У такому разі генетиком рекомендується пренатальна інвазивна діагностика, що дає змогу отримати плідний матеріал у період вагітності, який забирається проколом передньої черевної стінки. Також можливе проведення преімплантаційного генетичного тестування ембріонів, створених у програмах ЕКЗ.
Найпоширеніші генетичні захворювання, яким властиві “мажорні” мутації, мають частоту популяцій здорових людей у співвідношенні від 1:25 до 1:250. Ці мутації є складовими патологічними станами панелі “Підготовка до вагітності”.
Кому рекомендується консультація генетика?
Важливим і необхідним етапом під час планування вагітності є попереднє обстеження у лікаря-генетика. У разі, якщо вагітність уже розвивається, тоді медико-генетичне обстеження потрібне обом батькам з наявністю обтяженої спадковості до генетичних патологій.
До таких станів належать:
- спадкові генетичні захворювання по чоловічій і жіночій лінії;
- діагностування генетичної патології або відхилень в іншої дитини в сім’ї;
- неодноразове переривання попередніх вагітностей мимовільним абортом або завмирання внутрішньоутробного плода;
- якщо батьки є кровними родичами;
- вікова категорія для жінки, що перевищує вік у 35 років, а для чоловіка – 42 роки;
- результати пренатального скринінгу з високим ризиком захворювання у плода або виявлення у нього вад розвитку.
Своєчасне звернення до лікаря-генетика дасть змогу уникнути негативних наслідків і мінімізує ймовірність розвитку генетичних патологій під час вагітності.
Які медико-генетичні дослідження призначає генетик?
Для виявлення повноцінної картини генетичного фону лікарем-генетиком проводиться комплексне обстеження з використанням діагностичних і скринінгових методів. Такий підхід дає змогу діагностувати генетичне захворювання та оцінити ризик за генетичними патологіями
З урахуванням показань і стану здоров’я пацієнтів можуть призначатися такі дослідження у вигляді:
- NGS – метод секвенування наступного покоління, передбачає виявлення генетичних причин патології. Може бути проведене трьома способами: панель-генів – обмеження кодувальної послідовності певних генів; повноекзомне секвенування – кодувальна послідовність геному та повногеномне NGS без обмежень. Використовується для визначення наявності прихованих мутацій у процесі планування вагітності.
- Хромосомного мікро-матричного аналізу – передбачає виявлення мікроструктурних перебудов хромосом, що спричиняють вроджені вади розвитку, затримку розвитку та епілепсію у дитини. Крім цього, цей метод застосовується для дослідження абортивного матеріалу, що дає змогу встановлювати хромосомні аномалії, які провокують мимовільний аборт і завмирання плода.
- Неінвазивного пренатального дослідження плода НІПТ SAGE NaDIA – дослідження ґрунтується на скринінгу, який необхідний під час встановлення хромосомних патологій у плода за плодовою ДНК. Для цього береться забір крові у вагітної пацієнтки.
- Преімплантаційного генетичного тестування (ПГТ) – перевірка ембріона, створеного під час ЕКЗ. Необхідно для встановлення хромосомного захворювання чисельного або структурного типу. Проводиться методом секвенування наступного покоління і називається ПГТ-А (анеуплоїдії). Також ПГТ дає змогу встановити генні мутації в ембріоні, що асоціюються зі спадковими моногенними патологіями. Потребує спеціальної підготовки і називається ПГТ-М (моногенна патологія).
- Генетичні методи, що дають змогу встановити поширені відомі мутації, які асоціюються зі спадковими патологіями. Метод MLPA спрямований на виявлення делеції в гені SMN1 (основна причина м’язової атрофії). Метод ПЛР використовується для виявлення найпоширенішої мутації в гені CFTR – delF508 (провокує розвиток муковісцидозу) або кількості повторів у гені FMR1 (причина синдрому Мартіна-Белла). Дані методи генетичного дослідження призначаються за клінічних проявів певних патологій. Також можуть використовуватися для встановлення носійства прихованих мутацій у здорових людей, які планують вагітність.
Генетичні захворювання та іх прояви
| Захворювання | Тип успадкування | Механізм розвитку | Прояви |
| Спадкові хвороби обміну речовин | |||
| Фенілкетонурія Ген PAH | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит ферменту, який забезпечує перетворення амінокислоти фенілаланіну в тирозин. Збільшення рівня фенілаланіну призводить до накопичення токсичних продуктів, що вражають головний мозок. | – розумова відсталість дитини;
– судоми; – специфічний запах сечі та шкіри (“мишачий” або “вовчий”). |
| Галактоземія Ген GALT | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит ферменту, що перетворює галактозу на глюкозу. Накопичення галактози та її побічних продуктів чинять шкідливу дію на печінку, мозок та інші органи. | – пронос і блювання з перших днів життя;
– жовтушність шкіри (печінкова недостатність); – катаракта (помутніння кришталика); – затримка психічного та фізичного розвитку. |
| Муковісцидоз Ген CFTR | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит білка-переносника іонів хлору через клітинну стінку призводить до того, що порушується склад слизу, який виробляють залозисті клітини, і він стає занадто в’язким. В’язкий слиз закриває протоки всіх залоз зовнішньої секреції (підшлункова, бронхіальні та ін.), що призводить до порушення їхньої функції. | – бронхіти та пневмонії синусити
– затримка фізичного розвитку – цукровий діабет; – цироз печінки; – чоловіче безпліддя. |
| Хвороба Гоше Ген GBA | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит ферменту веде до порушення метаболізму глюкоцереброзидів (ліпідів), і їх накопичення в кістковому мозку, печінці та селезінці. | – зменшення кількості еритроцитів, тромбоцитів і лейкоцитів;
– збільшення печінки та селезінки (збільшення живота); – втома і слабкість; – часті крововиливи; – болі в кістках, часті переломи. |
| Хвороба Вільсона Ген ATP7B | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит білка, що бере участь у регуляції обміну міді в організмі. У результаті мідь накопичується в мозку, печінці та інших тканинах і чинить токсичну дію. | – гепатит;
– анемія; – тремор, підвищений м’язовий тонус; – порушення поведінки, мовлення. |
| Бульозний епідермоліз пограничний Ген LAMB3 | Аутосомно-рецесивний | Порушення синтезу білка Ламініну 5 призводить до відсутності або гіпоплазії напівдесмосом базальної мембрани шкіри. | – множинні пухирі на шкірі та слизових оболонках з народження або перших днів життя;
– загоєння ерозій відбувається з рубцевою атрофією. |
| Мукополісахаридоз 1 типу Ген IDUA | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит ферменту a-L-ідуронідази призводить до порушення внутрішньолізосомного розпаду глікозаміногліканів, що накопичуються в клітинних лізосомах хрящів, сухожиль, окістя, ендокарда, судинної стінки, печінки, селезінки та нервової тканини. | – специфічний зовнішній вигляд;
– затримка фізичного розвитку; – гепатоспленомегалія; – контрактури суглобів. |
| Тирозинемія 1 типу Ген FAH | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит ферменту гідролази фумарилацетоацетату призводить до накопичення в організмі тирозину та його похідних: сукцинілацетону, малеілацетоацетату, сукцинілацетоацетату, які є токсичними, перш за все, для клітин печінки та нирок. | – затримка фізичного розвитку;
– специфічний (капустяний) запах тіла; – хворобливі парестезії; – печінкова недостатність із гепатомегалією або гепатоспленомегалією; – нирково-тубулярна дисфункція; – рахіт із рахітичними змінами скелета. |
| Дефіцит біотинідази Ген BTD | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит біотинідази, що бере участь у роботі всіх біотин залежних карбоксилаз, призводить до накопичення субстратів ферментних реакцій, що контролюються карбоксилазами, які, своєю чергою, токсично діють на центральну нервову систему та інші тканини, приводячи до розвитку метаболічного лактат-ацидозу та вторинної гіперамоніємії. | – судоми;
– м’язова гіпотонія; – затримка психо-моторного розвитку; – алопеція, атопічний дерматит. |
| Несиндромальна нейросенсорна приглухуватість Ген GJB2 | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит білка коннексин 26, призводить до порушення функції електропровідності клітин кортієвого органу. | – зниження слуху з народження або раннього віку |
| Періодична хвороба Ген MEFV | Аутосомно-рецесивний | Порушення структури та кількості білка пірину призводить до підвищення вироблення прозапальних медіаторів, результатом чого є запалення. | – напади болю, що періодично виникають (дні – тижні – місяці) (абомінальний біль, артралгії та ін.), що поєднуються з лихоманкою. |
| Глутарова ацидурія 1 типу Ген GCDH | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит ферменту глутарил-СоА дегідрогенази призводить до накопичення глутарової та 3-ОН-глутарової кислот, які чинять нейротоксичну дію переважно на підкіркові структури головного мозку. | – макроцефалія;
– енцефалітоподібні кризи; – затримка психомоторного розвитку. |
| Хвороба Німана-Піка, тип С Ген NPC1 | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит білка, що бере участь у метаболізмі холестерину, призводить до порушення внутрішньоклітинного транспорту ліпідів, накопичення холестерину і глікосфінголіпідів у лізосомах клітин головного мозку та інших тканин організму. | – гепатоспленомегалія;
– затримка психомоторного розвитку; – атаксія, дистонія; – порушення поведінки у вигляді психозів; – раптова втрата тонусу в окремих групах м’язів (геластична катаплексія); – вертикальна супраорбітальна офтальмоплегія. |
| Гомоцистинурія Ген CBS | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит ферменту цистатіонін бета-синтетази, що бере участь у перетворенні гомоцистеїну на цистатіонін, призводить до збільшення гомоцистину і метіоніну в сечі та підвищення гомоцистеїну в крові. Накопичення гомоцистину і метіоніну супроводжується токсичною дією на нервову і сполучну тканину, призводить до підвищення згортальних властивостей крові та утворення тромбів. | – виражена міопія, підвивих кришталиків;
– розумова відсталість; – марфано-подібні скелетні деформації; – ранні тромбоемболії. |
| Дефіцит середньоланцюгової ацил-КоА-дегідрогенази Ген ACADM | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит ферменту Ацил-КоА дегідрогенази жирних кислот із середньою довжиною ланцюга призводить до накопичення токсичних жирних кислот із середньою довжиною ланцюга, а також їхніх похідних, що чинять негативний вплив на різні тканини організму, особливо на клітини міокарда і центральної нервової системи. | – приступи блювоти, летаргії, коматозних станів;
– напади провокуються голодуванням, вірусними захворюваннями. |
| Ізовалеріанова ацидемія Ген IVD | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит ізовалеріл-КоА-дегідрогенази призводить до накопичення похідних ізовалеріл-КоА (ізовалеріанової, 3-гідрокси-, 4-гідрокси-ізовалеріанової кислот та ін.), що характеризується формуванням метаболічного кетоацидозу і є причиною метаболічної енцефалопатії. | – відмова від їжі, блювоти;
– специфічний запах “спітнілих ніг”; – судоми, тремор; – летаргія, що прогресує в кому. |
| Метахроматична лейкодистрофія Ген ARSA | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит ферменту арилсульфатази А призводить до накопичення галактозилсульфатиду (цереброзидсульфатиду) в центральній і периферичній нервовій системі і, як наслідок, до ушкодження мієліну та розриву аксонів. | – регрес раніше набутих рухових і нервово-психічних навичок;
– груба затримка психомовленнєвого розвитку; – дизартрія, тетрапарез, атаксія, ністагм; – бульбарні розлади (дизартрія, дисфонія). |
| Синдром Сміта-Лемлі-Опіца Ген DHCR7 | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит ферменту 7-дегідрохолестеролредуктази призводить до порушення синтезу холестерину. | – специфічні лицьові дизморфії;
– сорокові вади розвитку; – затримка фізичного розвитку; – розумова відсталість. |
| Глікогеноз 1 типу (Хвороба Гірке) Ген G6PC | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит глюкозо-6-фосфатази, що перетворює глюкозо-6-фосфат на глюкозу, призводить до порушення вуглеводного та ліпідного обміну з розвитком гіпоглікемії та ацидозу. | – гепатомегалія;
– гіпоглікемія. |
| Глікогеноз 2 типу (Хвороба Помпе) з пізнім початком Ген GAA | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит ферменту альфа-глюкозидази сприяє накопиченню глікогену в лізосомах різних тканин, переважно в міокарді, скелетній і гладенькій мускулатурі та призводить до збільшення розмірів внутрішніх органів і суттєвого погіршення їхніх функцій. | – прогресуюча м’язова слабкість;
– дихальна недостатність і часті респіраторні інфекції. |
| Дефіцит довголанцюгової ацил-КоА дегідрогенази жирних кислот Ген HADHA | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит довголанцюгової 3-гідроксиацил-КоА дегідрогенази жирних кислот, що є ферментом мітохондріального трифункціонального білкового комплексу, призводить до порушення продукції енергії під час голодування та токсичного ефекту накопичення ацил-КоА-похідних 3-гідрокси-довголанцюгових жирних кислот на печінку, серцевий м’яз, скелетні м’язи. | – гіпокетотична гіпоглікемія, метаболічний ацидоз;
– захворювання печінки; – гіпотонія; – аритмія та/або кардіоміопатія. |
| Сімейна дизавтономія Райлі-Дея Ген IKBKAP | Аутосомно-рецесивний | Низькі концентрації незміненого продукту гена IKBKAP, ймовірно, призводять до порушення процесів диференціювання та міграції нейронів. | – сенсорна нейропатія;
– виражені вегетативні порушення (підвищене потовиділення, лабільність артеріального тиску, бра-діаритмія тощо); – гіпотонія. |
| Синдром Ніймеген Ген NBN | Аутосомно-рецесивний | Зниження синтезу нібрину, що входить до складу комплексу MRE11/RAD50, призводить до порушення процесів репарації ДНК і хромосомної нестабільності. | – мікроцефалія, лицьові дизморфії;
– комбінований імунодефіцит; – схильність до розвитку злоякісних новоутворень. |
| Порушення біогенезу периксисом (синдром Цельвегера) Ген PEX1 | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит фактора 1 біогенезу пероксисом призводить до накопичення в біологічних рідинах і тканинах токсичних метаболітів, що зумовлюють пошкодження внутрішніх органів. | – затримка психомоторного розвитку;
– гепатомегалія; – зниження слуху та зору; – судоми; – щелепно-лицьовий дизморфізм. |
| Порушення біогенезу периксисом Ген PEX7 | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит фактора 7 біогенезу пероксисом призводить до порушення пероксисомального біогенезу та множинних дефектів у функції пероксисом. | – кісткові аномалії;
– затримка росту; – розумова відсталість. |
| Полікістозна хвороба нирок Ген PKHD1 | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит білка фіброцистину призводить до порушення диференціювання збиральних трубочок, гіперплазії клітин канальців і двобічного симетричного розширення та подовження до 90% канальців. | – ниркова недостатність внаслідок полікістозу нирок у плода або у новонародженого. |
| Вроджене порушення глікозилювання 1 А типу Синдром Жакена Ген PMM2 | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит фосфоманномутази-2, ферменту, який бере участь у синтезі маннозо-1-фосфату в цитозолі клітини, призводить до порушення глікозилювання білків. | – краніофаціальні;
– дизморфії; – затримка фізичного розвитку; – м’язова гіпотонія; – груба затримка психомоторного розвитку; – ураження печінки; – мозжечкова атаксія. |
| Дефіцит альфа-1 антитрипсину Ген SERPINA1 | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит альфа-1 антитрипсину сприяє підвищенню активності трипсину, хімотрипсину, панкреатичної еластази, еластази нейтрофілів та інших тканинних протеаз. Порушення рівноваги в системі протеоліз/антипротеоліз призводить до локального пошкодження тканин і розвитку різних патологічних станів. | – ураження легень, ХОЗЛ, емфізема;
– ураження печінки, гепатит, цироз. |
| Остеохондродисплазії Ген SLC26A2 | Аутосомно-рецесивний | Порушення функції трансмембранного протеїну, що здійснює транспорт сульфатів у хондроцити, призводить до недостатнього сульфатування протеогліканів хряща. | – затримка росту;
– мікроцефалія; – вкорочення і деформації кінцівок; – деформації хребта. |
| Спінальна м’язова атрофія Ген SMN1 | Аутосомно-рецесивний | Дефіцит білка виживання мотонейронів призводить до загибелі мотонейронів передніх рогів спинного мозку. | – виражена м’язова слабкість;
– затримка або відсутність моторного розвитку; – атрофії/гіпотрофії м’язів; – контрактури; – дихальна недостатність. |
| Синдром Мартіна-Белл Ген FMR1 | Х-зчеплений рецесивний | Відсутність білка FMR1 порушує формування синапсів, появу і розвиток нервових зв’язків. | – розумова відсталість;
– порушення мовленнєвого розвитку; – порушення поведінки; – труднощі комунікації. |
| Гемофілія Ген F8 | Х-зчеплений рецесивний | Дефіцит фактора згортання VIII призводить до порушення процесів згортання крові. | – зовнішні кровотечі;
– внутрішні крововиливи: гемартрози, м’язові гематоми, заочеревинні крововиливи). |
У медичному центрі “Аврора” обстеження на приховане носійство мутацій у лікаря-генетика має кілька варіантів. Ми пропонуємо обстеження тільки на часті мутації в пакеті “Підготовка до вагітності, розширена панель Сім’я”. За наявності показань проводять повний скринінг на виявлення всіляких прихованих мутацій, який містить у собі повноекзомне секвенування, доповнене дослідженнями мутацій у генах SMN1, FMR1 і CFTR, які не детектуються методом NGS.
Для того щоб потрапити на прийом до лікаря-генетика медичного центру “Аврора”, необхідно записатися на консультацію, зателефонувавши за номером або заповнивши форму на сайті клініки.
За час існування нашого центру ми надали кваліфіковану допомогу великій кількості пар, які бажають стати батьками здорової дитини. Наявність численних позитивних відгуків задоволених клієнтів підтверджує високий рівень медичних послуг, що надаються, і професіоналізм нашого персоналу. Пацієнти медичного центру “Аврора” – це щасливі батьки довгоочікуваного здорового покоління!
Записатись
